Сходження на Говерлу

Говерла – найвища вершина Українських Карпат, висота якої 2060,8м. У перекладі з угорської мови назва вершини означає "Снігова гора" (Hоvеr). Гора має правильну конусоподібну форму і складається з піщанику та конгломератів. На схилах – форми плейстоценового обмерзання, каменепади. Говерла вкрита альпійськими лугами, чагарниковими пустками, подекуди зустрічаються кам'яні осипи. Біля підніжжя – один з витоків Пруту, водоспад. Погода тут постійно міняється. Схили гори часто бувають засніженими, а взимку відбуваються сходження лавин.
Давня гуцульська легенда говорить, що в далекі часи тут жили дівчина Говерла і парубок Петро, які любили один одного, але батько Говерли не дозволив їм з'єднати люблячі серця у шлюбі і прокляв їх любов. Для молодих це не стало перешкодою, і вони умовили священика Івана в таємниці повінчати їх. Проте коли таїнство браку відбулося, прокляття виконалось, і всі троє перетворилися на гори – Говерлу (2061м), Петрос (2022м) і Піп Іван (2020м), які тепер переважають на Чорногорському хребті.
Коли ми у складі групи туристів почали сходження на Говерлу, у котрий раз повторювали про себе безсмертні слова Володимира Висоцького «Лучше гор могут быть только горы...». А перед цим були і сумніви, і страх, що не вийде. Але все ж таки дев'ять сміливців з санаторіїв «Теплиця» і «Боржава» відправилися долати вершину.
Похід у гори – прекрасний спосіб пізнати себе краще. На що здатний, які реальні сили. Це – величезне джерело енергії і натхнення. До того ж, унікальна можливість подихати чистим гірським повітрям, в черговий раз помилуватись красою рідної землі і відчути гордість за тих простих людей, які живуть тут, важко заробляють свій хліб, але в більшості своїй як і раніше залишаються добрими, відкритими і справжніми. У горах по-іншому не буває.
Перший підйом – найважчий. Сил було багато, бажання ще більше, тому спочатку йшли швидко і красиво. Але підйом виявився затяжним і вже майже на самісінькому верху до голови почали заповзати зрадницькі думки – а не помилились ми у своєму бажанні підкорити Говерлу?..
Нижня частина гори вкрита лісом. Усипана опалою хвоєю земля пружинить під ногами, ускладнюючи підйом. Перешкодою служать хащі ялівцю, чорниці, брусниці. Покуштувавши ягід, що злегка підмерзнули, напившись води з джерельця, ми піднімалися все вище і вище. А попереду нас чекали непрості підйоми, сильний поривчастий вітер, ніби перевіряючи нашу завзятість і силу духу. А ще – хмари під ногами… Однак це – лише невелика плата за можливість стояти на найвищому піку Карпат.
До вершини залишалося зовсім небагато, і ми зробили черговий привал в будиночку, який називають «Притулок». Злегка перекусивши, зігрівшись і відпочивши, відправилися долати найскладніший відрізок дороги. Сильний вітер, холод і туман ніби вирішили нас зупинити.  Триматися намагались на відстані одного метра, оскільки була небезпека  збитися з дороги. На шляху часто зустрічалися камені з написом «Якщо я зміг це зробити, то і ви зможете». І ми квапилися, адже час тиснув. На дворі все-таки не літо, а осінь – найскладніша пора для сходжень.
И ось вона, заповітна вершина!
Пік Говерли є досить обширним кам'янистим майданчиком, який дає унікальну можливість милуватися навколишнім пейзажем в радіусі 360 градусів. На ньому встановлений великий металевий хрест, що свідчить про святість місця, і обеліск, що вказує місцезнаходження точки абсолютної висоти. Кожен з нас відчув гордість за себе, за те, що змогли це зробити. Весь вид з висоти заспокоював душу, вселяв радість і енергію. У цей момент здавалось, що ми – вільні птахи!
Але на підкоренні цієї вершини зупинятися рано. У наступні приїзди в «Теплицю» нас чекають Петрос і Піп Іван із знаменитою польською обсерваторією. Приєднуйтеся до нас! І весь світ внизу здасться вам дивом, що тягнеться далеко за горизонт, а душа тріумфуватиме і захоплюватиметься від неймовірної краси. Що може бути прекрасніше за спостереження з висоти гір іграшкових будиночків хуторів, що губляться внизу в хмарах, і величезного безбережного блакитного неба, що зливається далеко-далеко з гірськими масивами?..