Історична битва куруців: 300 років потому

Тут були і театралізоване шоу трупи з угорського села Торпо, і частування гостей традиційними стравами Боржавської долини – богарачем та токаном з вурдою.

Цю битву у боротьбі за незалежність угорці святкують щороку. Однак цього разу її вирішили відзначити по особливому.

Тому, 11 липня у сучасному санаторії «Боржава», територія якого знаходиться на полі Шарампо, що в с.Довге Іршавського району, зустрічали незвичних гостей. Вони були одягнуті в одяг, який носили куруци (народні повстанці) ще три століття тому.

Історична довідка. У той час на території Угорщини та Закарпаття розгорнулася національно-визвольна війна угорського народу на чолі з трансильванським князем Ференцем ІІ Ракоці. Тривала вона з 1703 по 1711 роки. Саме тоді народ масово піднявся проти панування австрійської династії Габсбургів. Визвольний похід розпочався на Берегівщині. У травні 1703 року в селі Вари ватажку Томашу Есе вдалося сформувати перший загін із селян. Вони рушили у центр комітату Берегово, де тоді відбувався ярмарок, і зачитали звернення Ференца ІІ Ракоці. 7 червня відбулося перше зіткнення повсталих куруців з прибічниками імператора (лабанцями). Сталося це біля села Довге. Незабаром тисячі мешканців цього краю стали бійцями й командирами в загонах визвольної армії.

Прапор повстання, на якому був написаний латинський вислів «За вітчизну й волю, з Богом!», зібрав різних прибічників: протестантське дворянство, вільних селян і великих аристократів. Рушійною силою армії були куруци – своєрідний угорський аналог козаків, у лавах яких, між іншим, билось чимало закарпатських русинів-українців. Саме їх згадував князь Ференц Ракоці у своїх мемуарах: «Відданість цих людей була безмежною, вони вливались у ряди моєї армії і більше не відставали від мене… Вони заявляли, що їх бажанням є жити або померти разом зі мною» 

Куруци (буквально – хрестоносці) – вояки добровільних загонів, сформованих згідно з буллою Папи Римського Лева Х від 9 квітня 1514 р. угорським феодалом Томашем Бакочі для хрестового походу проти турків. Військо куруців складалось із селян, ремісників, мандрівних студентів, ченців, волоцюг і міської бідноти. Наприкінці ХVІІст. назва «куруци» поширилась на добровольчі формування, які воювали проти Габсбургів у лавах турецької армії та повстанських військ угорських аристократів. Антиавстрійський виступ Ференца ІІ Ракоці збігся в часі з одним із найпотужніших повстань куруців, котрі стали його вірними спільниками. Осередком їх заколоту були села Вари (нині у Берегівському районі) і Торпа. У травні 1703р. загони куруців оволоділи Береговим, у квітні – Мукачевим, у серпні – Хустом, у вересні – Ужгородом. Відділи куруців були частиною залоги Мукачівського замку – останнього осідку Ракоці, яка мужньо боронила його від австрійців навесні 1711р. Події того часу досі живуть у пам’яті народу.

А потім було невимушене спілкування мешканців угорських та українських сіл, гостей, туристів, їх частування традиційними національними стравами Боржавської долини – богарачем, що варився тут же на вогнищі у великих казанах, угорським вином токаном та місцевим десертом з овечого молока вурдою.

Організатори – Йосип Торпоі, керівник Берегівського туристичного інформаційного центру та Денис Добра (ГО «Боржавська ініціатива») – обіцяють у майбутньому зробити цей захід ще більш видовищним, зокрема відтворивши моменти битви між куруцями та лабанцями, а також надавши бажаючим можливість відвідати печери гори Келемен, де за народними переказами все ще зберігається скарб куруців…